Березівська громада
Глухівський район, Сумська область

Стратегія розвитку БЕРЕЗІВСЬКОЇ ОБ’ЄДНАНОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ на 2017-2025 роки

Додаток до рішення сільської ради від 18.07.2017  №98

 

 

СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ

БЕРЕЗІВСЬКОЇ ОБ’ЄДНАНОЇ

ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

на 2017-2025 роки

ЗМІСТ

Розділ I Методологія

Розділ II Діагностика

  • Суспільство
  • Освіта
  • Інфраструктура
  • Економічна активність і структура економіки
  • Культура, рекреація, туризм
  • Якість життя
  • Місцева влада громади
  • Аналіз SWOT
  • РАДАР

Розділ III Контекст стратегічних документів

  • Документи Європейського Союзу: Європа 2020, Угода про Асоціацію між ЄС і Україною,
  • Вітчизняні документи: Стратегія сталого розвитку «Україна-2020», Стратегія розвитку Сумської області.

Розділ IV Бачення, місія, стратегічні та операційні цілі громади

Розділ V План дій

Розділ VI Доступні джерела фінансування проектів

  • зарубіжні джерела
  • вітчизняні джерела

Розділ VII Еволюція і Моніторинг

 

РОЗДІЛ І МЕТОДОЛОГІЯ

          Стратегія розвитку Березівської об’єднаної територіальної громади є ключовим документом, прийнятим владою громади та визначає довгострокову політику суспільно-економічного розвитку. Створення нових об’єднаних громад, які функціонують на нових законодавчих та фінансових принципах, вимагає від їхніх органів влади визначення головних пріоритетних сфер, пояснення мешканцям куди спільно ми прямуємо у розвитку та якими методами маємо намір це досягнути.

          Стратегія повинна відповідати трьом головним принципам:

          По-перше, комплекс запланованих у Стратегії заходів повинен об’єднувати територіальну громаду – у тому числі представників громадських організацій, підприємців, працівників бюджетної сфери (шкіл, установ культури, закладів охорони здоров'я), які брали участь у її розробці.

          По-друге, Стратегія забезпечує цілісність із стратегічними документами Європейського Союзу, вітчизняними (загальнодержавними) і регіональними.

          По-третє, факт наявності Стратегії розвитку, що визначає головні сфери розвитку і ключові стратегічні та операційні цілі, є умовою при поданні грантових заявок на зовнішні та внутрішні допоміжні кошти.

Документ Стратегії складається з діагностико-аналітичної частини та розділів, присвячених розвитку.

          У частині діагностики ми зосереджуємося на нинішній ситуації у громаді, аналізуючи ключові сфери її функціонування, такі як: суспільство, освіта, інфраструктура, економічна активність і структура економіки, культура, рекреація, туризм, якість життя, виконавчі органи громади. Розроблячи діагностичну частину, автори Стратегії аналізували як кількісні (статистичні) дані, що містяться у паспорті громади, так і інформацію зі спеціально підготовленої для розробки Стратегії анкети, завдяки якій були отримані деталізовані якісні дані.

          Підсумуванням частини діагностики є використання загальновідомої і високо оцінюваної при розробці Стратегії методики стратегічного аналізу SWOT. Аналіз стосується визначення сильних і слабких сторін сьогоднішнього функціонування громади та демонстрування зовнішніх можливостей і загроз, що стоять або можуть постати у майбутньому перед територіальною громадою.

          Ключовою є частина Стратегії, що присвячена майбутньому та розвитку,  містить бачення і місію громади, сфери розвитку та стратегічні і операційні цілі. План дій містить форми, методи і ресурси, за допомогою яких громада прагне досягнути амбіційні, але реальні та конкретні цілі. Про необхідність застосування критеріїв вимірювання у документі нагадують показники.

          Доповненням до ключових частин є співставлення з іншими стратегічними документами та вказання доступних джерел фінансування для описаних пріоритетів, а також - опис моніторингу реалізації і оцінки стратегії.

          Стратегія, що мало ключовий характер для її авторів, була підготовлена партиципаційним чином. Мешканці - головний бенефіціар стратегії, є співавторами Стратегії. Основою розробки документу були зустрічі з мешканцями, що проводились згідно з принципами суспільної партиципації, з  використанням методики РАДАР. Під час тренінгів учасники громадських слухань заявляли про головні проблеми, що існують у громаді, а потім шляхом демократичного голосування, здійснювали їх пріоритетизацію. Предметом зустрічей було також представлення пропозиції конкретних ініціатив і заходів, які органи самоврядування громади повинні реалізувати. У зустрічах брали участь представники громадськості - місцеві активісти, підприємці (у тому числи місцеві фермери), працівники бюджетних установ та інші мешканці.           Неоціненним був вклад службовців місцевого самоврядування, багато з  цінних рекомендацій і конкретних пропозицій яких знайшли своє відображення у даному документі. Після розробки первинної версії документу, він був ще раз проконсультований з представниками громади.

          Для якості документу та роботи над його змістом велике значення мав також приїзд до Польщі голови об’єднаної громади у рамках навчального візиту. Зустрічі з експертами та представниками польських органів самоврядування були для представників українських органів самоврядування вагомим джерелом отримання корисної інформації та досвіду. Голова об’єднаної громади мала нагоду ознайомитись як польські органи самоврядування реалізують на практиці цілі, вказані у власних стратегіях розвитку.

          Документ Стратегії був створений як елемент реалізації проекту "Українська Адміністрація Майбутнього" Фундації Менеджерських Ініціатив за фінансової підтримки Фонду Міжнародної Солідарності у рамках Програми Підтримки Демократії, реалізованої Міністерством Закордонних Справ Республіки Польща і Канади.  

РОЗДІЛ II ДІАГНОСТИКА

ЧАСТИНА І

ВСТУП І МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ

          Дана діагностика була підготовлена у рамках проекту "Українська адміністрація майбутнього", що співфінансується у рамках Польсько- Канадської Програми Підтримки Демократії.

          Підготовка документу відбувалась з використанням:

- діагностики зібраних даних, проведеної на основі аналізу паспорта громади,

- матеріалів з анкет, розроблених консультантами Фундації Менеджерських Ініціатив,

- інформації, отриманої під час розмов експертів ФМІ з представниками Офісу Реформ,

- інформації, отриманої в процесі зустрічей експертів з керівництвом та працівниками виконавчих органів об'єднаної громади,

- думок і пропозицій мешканців, що висловлюватись під час відкритих зустрічей з жителями, які проводились інтерактивним методом РАДАР.

          Методологічні основи ґрунтувались на співставленні аналітичних матеріалів, викладених у паспорті громади і анкетах, з інформацією, отриманою в процесі зустрічей з мешканцями і службовцями самоврядування.

          У рамках зустрічей експертів із службовцями місцевого самоврядування громади ми застосовували методику стратегічного аналізу, зокрема аналіз SWOT, що описаний в дальшій частині діагностики. Крім того, був розроблений  прогноз майбутнього, що становитиме фундамент пріоритетів і напрямків для розвитку.

          Для зустрічей з мешканцями, як оптимальна формула була вибрана методика РАДАР. Вона полягає на безпосередньому висловлюванні мешканцями головних проблем, що існують у громаді. Пізніше, вказані проблеми були піддані процесу пріоритетизації шляхом демократичного голосування. Наступним елементом стало опрацювання інструментів, що служитимуть вирішенню проблем. Дані інструменти будуть відображені у документі Стратегії розвитку.

          У зустрічі брали участь активні мешканці, зокрема, - представники місцевих громадських організацій, закладів культури, соціального захисту, охорони здоров'я, вчителі та представники локального бізнесу.

ЧАСТИНА II

АНАЛІЗ ЗІБРАНИХ ДАНИХ І РЕЗУЛЬТАТИ АНКЕТ

          Березівська об’єднана територіальна громада Глухівського району Сумської області знаходиться у північно-східній частині району.

          До складу громади входить 21 місцевість. Мінімальна відстань від сіл до адміністративного центру становить 9,4 км, максимальна - 31 км. Площа громади становить 465,1 кв. км.

          Суспільство (демографічна ситуація, ринок праці, суспільна активність мешканців)

          Загальна кількість мешканців громади станом на 1 січня 2015 року становила 5773 особи, в тому числі: дітей дошкільного віку  - 303 особи,  шкільного - 508.

          Однією з найважливіших проблем Березівської громади є значна кількість місцевостей з малою кількістю мешканців - у 8 селах (з 21) проживає менше ніж 50 жителів, у тому числі у 5 місцевостях взагалі нема мешканців, що значно знижує шанси збалансованого розвитку громади.

          Кількість населення Березівської ОТГ у поділі на населені пункти:

  • село Береза – 1371 осіб;
  • Слоут – 1395 осіб;
  • Долина – 8 осіб;
  • Горіле – 230 осіб;
  • Клочківка – 33 осіб;
  • Отрадне – 0;
  • Попівщина – 0;
  • Землянка – 378 осіб;
  • Гута – 14 осіб;
  • Кушкіне – 0;
  • Обложки – 582 осіб;
  • Первомайське – 452 осіб;
  • Нарбутівка – 26 осіб;
  • Масензівка – 11 осіб;
  • Перше Травня –  17 осіб;
  • Есмань – 34 особи;
  • Жалківщина – 0;
  • Шевченкове – 931 особа;
  • Іващенкове – 215 осіб;
  • Кривенкове – 36 осіб;
  • Шакутівщина – 0.

        Всього населення – 5733 чоловік.

 

        Ринок праці. На території Березівської ОТГ домінує праця у сільському господарстві, у дещо меншій мірі – в сфері послуг і торгівлі. У громаді функціонують середні і малі аграрні господарства. Підприємства також пропонують мешканцям Березівської громади сезонну роботу в сільському господарстві.

          Також на місцевому ринку праці існує самозайнятість - робота у індивідуальних господарствах, дрібна роздрібна торгівля власною сільгосппродукцією - овочами, фруктами, молокопродуктами.

        Доволі складно оцінити фактичний рівень безробіття, оскільки дані в цій сфері не відображають фактичного рівня безробіття. У місцевостях, де функціонують більші або менші аграрні підприємства рівень безробіття відносно невисокий, натомість, значний у малих селах, що є серйозною проблемою для мешканців цих сіл.

        Існування індивідуальних господарств і потреба збуту вирощеної продукції стимулюють мешканців громади шукати можливості промислової переробки власної сільгосппродукції - овочів, фруктів, молока тощо. Можливістю вирішення цієї проблеми може бути створення виробничих кооперативів. Мешканці громади не мають досвіду в цій сфері, що викликає побоювання з їх сторони. Ці побоювання стосуються перш за все необхідності закупівлі спеціалізованого устаткування для промислової переробки, яке дуже дороге, а ризик невдачі доволі високий. Одним зі способів допомоги у цій сфері може бути надання послуг сільськогосподарського консалтингу, які на даний час не розвинуті на території Березівської ОТГ і району.

          Суспільна активність. У Березівській громаді діють наступні громадські організації:

  • Громадська організація «Шевченкове 2015» (розташована в селі Шевченкове);
  • Громадська організація «Слоутська» (розташована в селі Слоут);
  •  Громадська організація «Есмань» (розташована в селі Первомайське);
  •  Громадська організація «Березівська» (розташована в селі Береза).

 

          Освіта (дошкільні заклади, школи)

        На території Березівської сільської об’єднаної територіальної громади функціонують 6 навчально – виховних комплексів, до складу  яких входять загальноосвітні школи І-ІІ та І-ІІІ ступенів та дошкільні заклади.          

        Загальна кількість вихованців дитсадків станом на 1 січня 2015 року -  143 дитини, кількість вихователів -14 осіб.

 

        Детальна інформація про педагогічних працівників освітньо-виховних закладів наведена у таблиці:

 

Назва навчального закладу

К-сть учителів

20-30 років

К-сть учителів 30-40 років

К-сть учителів 40-50 років

К-сть учителів 50-55 років

К-сть учителів 55 років і старші

Всього

1

Березівський

 Навчально-

виховний комплекс

11

7

6

-

2

26

2

Слоутський

Навчально-

виховний

комплекс

5

4

7

5

2

23

3

Шевченківський Навчально-

виховний

комплекс

2

8

11

-

4

25

4

Іващенківський Навчально-

виховний

комплекс

8

2

3

1

-

14

5

Обложківський Навчально-

виховний

комплекс

3

3

4

2

3

15

6

Первомайський Навчально-

виховний

комплекс

4

3

5

2

2

16

 

Разом

33

27

36

10

13

119

       

Кількість шкіл разом з кількістю учнів та вчителів:

с. Береза – школа 1, учнів - 138, вчителів – 26;

с. Слоут – школа 1, учнів – 122, вчителів – 23;

с. Іващенкове – школа 1, учнів – 27, вчителів – 14;

с. Обложки – школа 1, учнів – 62, вчителів – 15;

с. Первомайське – школа 1, учнів – 65, вчителів – 16;

с. Шевченкове – школа 1, учнів – 73, вчителів – 25.

 

          Технічний стан трьох шкільних будівель навчально-виховних комплексів I-III ступенів задовільний. Освітні заклади розташовані у типових приміщеннях, обладнані санвузлами, мають спортивні зали, біля навчально – виховних комплексів обладнані дитячі та спортивні майданчики, на території громади нараховується 3 стадіони.

          Проте будівлі шкіл  потребують комплексної термомодернізації.

          В Первомайському та Обложківському НВК I-II ступенів потребує реконструкції опалювальна система.

          Освітня галузь Березівської громади повністю забезпечена кадрами.

 

          Інфраструктура (дороги, громадський транспорт, житлові ресурси)

        Дороги. Громада володіє 98,6 км доріг з твердим покриттям. Усі в незадовільному стані.

        Власними зусиллям керівництво громади старається утримувати автошляхи у проїздному стані - підсипування і латання доріг на відрізках, які знаходяться у вкрай незадовільному стані.

        Громадський транспорт.      

        Не всі села громади мають доступ до громадського транспорту. Серед причин - поганий стан доріг, неповна компенсація зі сторони держави проїздів пільгових категорій та мала кількість пасажирів. З цих причин перевізники відмовляються обслуговувати маршрути, що викликає негативну громадську реакцію. На даний час на території громади діють 3 перевізники, транспортні засоби застарілі.          У планах громади - купівля власного автобуса.

        На даний час на території громади ситуація з громадським транспортом виглядає наступним чином:

1. Горіле – громадський транспорт відсутній;

2. Шевченкове – 3 дні по 2 рейси, 2 дні по 3 рейси;

3. Первомайськ – 4 дні по 2 рейси;

4. Обложки – 3 дні по 5 рейсів, 2 дні по 3 рейси;

5. Землянка – 5 днів по 2 рейси;

6. Береза – 5 днів по 2 рейси, 2 дні по 3 рейси,  близько 10 рейсів міжміських автобусів;

7. Іващенкове -  громадський транспорт відсутній;

8. Слоут -  5 днів по 2 рейси, 2 дні по 3 рейси, близько 10 рейсів міжміських автобусів.

 

        Житловий фонд.

        Громада не володіє комунальним житловим фондом.

        Водопроводи.

        Громада частково покрита водопроводами. Рівень покриття на даний час становить 66% . Існує потреба ремонту 12 км водопроводів. У планах громади - також будівництво нового водопроводу довжиною 22,2 км.

        Каналізація – відсутня.

          Економічна активність і структура економіки (сільське господарство, підприємства, інституції оточення бізнесу).

          Сільське господарство.

          На території громади, зареєстровано 89 суб’єктів господарювання, у тому числі 14 юридичних осіб та 75 фізичних осіб-підприємців.

          В галузевій структурі сільського господарства рослинництво становить 97,3%, тваринництво – 2,7%.

         

          Торгівля.

          Торгівельні послуги надає 41  торгова точка, у тому числі 31 магазин, 6 закладів громадського харчування, 3 АЗС, 1 аптека.

          Інституції оточення бізнесу в ОТГ відсутні.

          Культура (інституції, проведення вільного часу, туристичний потенціал)

          Характеристика установ культури Березівської громади

Заклад

культури

Характеристика

будівлі

Технічний

стан

Наявність санвузлів

Наявність опалення

1

Березівський

сільський будинок культури

Типова

потребує продовження капітального ремонту

відсутні

опалюється

2

Слоутський сільський будинок культури

типова

не потребує ремонту

відсутні

опалюється

3

Шевченківський сільський будинок культури

типова

потребує ремонту

відсутні

відсутнє

4

Обложківський сільський будинок культури

пристосована

потребує ремонту

відсутні

відсутнє

5

Первомайський сільський будинок культури

типова

потребує ремонту

відсутні

відсутнє

6

Землянківський сільський клуб

пристосована

не потребує ремонту

відсутні

опалюється

7

Горілівський сільський клуб

пристосована

потребує ремонту

відсутні

опалюється

8

Іващенківський об’єкт дозвіллєвої роботи

пристосована

не потребує ремонту

відсутні

опалюється

 

        Інфраструктура закладів культури знаходиться переважно у незадовільному стані - відсутність каналізації і водопостачання, опалення у незадовільному стані або відсутнє.

        У деяких установах культури у рамках реалізації програми ПРООН реалізовано заміну вікон і дверей. Технічне і матеріальне забезпечення закдадів культури застаріле і потребує модернізації або заміни.

        Варто також вказати на недостатню активність працівників установ культури. Вагомою проблемою є відсутність ініціативи та ідей з їхньої сторони, що спричиняє недостатній рівень культурного життя в публічному просторі. Дуже низький рівень інфраструктури та застаріле устаткування є лише частковим виправданням. 

        Переважно діяльність установ культури зводиться до організації рутинних  заходів з нагоди державних свят і річниць, дня села, а не системної роботи в сфері розвитку культурного життя громади. Щотижня в сільських клубах відбуваються дискотеки для молоді.

      Туристичний потенціал

      Березівська громада володіє значним потенціалом для розвитку туризму. Щоправда, для його розвитку необхідні значні ресурси (як з бюджету громади, так і зовнішніх ресурсів) та багатолітня продумана місцева політика розвитку цієї галузі. Перш за все розвитку туризму сприяє навколишнє середовище (озера, ліси, заповідник). Розвитку туристичного потенціалу Березівської громади може також сприяти історична спадщина - місцевості, пов'язані з козацькими традиціями, - неподалік знаходться одна з козацьких столиць - місто Глухів, який у XVIII столітті був столицею Лівобережної України. Крім того, фактором, що має великий потенціал для заохочення туристів (за умови реалізації ефективної рекламної кампанії) є факти перебування на теренах громади відомих постатей з історії України, - Тараса Шевченка, письменника Пантелеймона Куліша, письменника і режисера Олександра Довженка.

      Якість життя (навколишнє середовище, охорона здоров'я, соціальний захист)

          Навколишнє середовище.

          У зв'язку з відсутністю на території Березівської громади великих підприємств, забруднюючих середовище, та інших видів забруднень, стан навколишнього середовища можна охарактеризувати як добрий.

Натомість, проблемою є замулювання озер. Водойми також потребують очищення від забруднень стоками з прибудинкових господарств.

Утилізація відходів.  

Березівська громада не має системи утилізації сміття, на територіях сіл функціонують тимчасові звалища, існують також стихійні, утворені мешканцями. Жителі громади та керівництво вважають цю проблему дуже важливою і планують її вирішення.

 Охорона здоров'я

Проблеми усіх закладів охорони здоров'я Березівської громади ідентичні — не всі з них забезпечені водопроводами, відсутня каналізація, існує негайна необхідність поточних та капітальних ремонтів, термомодернізації будівель, недостатня кількість медичних засобів. Серед найбільших потреб медичних закладів - закупівля спеціалізованого устаткування та інших матеріалів, необхідних для їх функціонування. Модернізації або заміни вимагають системи опалення, які на даний час неекономні та енергоємні. Медичне устаткування застаріле, рівень забезпечення ліками незадовільний. Нестача кадрів є у всіх амбулаторіях загальної практики — не вистачає сімейних лікарів.

 

        Ситуацію ілюструє нижченаведена таблиця:

п/п

Назва медичного закладу

Березівської громади

Характеристика будівлі

Технічний стан

Наявність санвузлів.

Забезпечення технічними засобами

1

Амбулаторія загальної практики – сімейної медицини села Шевченкове

Типове приміщення

Задовільний, потребує реконструкції

Наявний

Частково

2

Амбулаторія загальної практики – сімейної медицини села Слоут

Пристосоване приміщення

Задовільний

Відсутні

Частково, потребує доукомплектування відповідно до табелю оснащення амбулаторій

3

Амбулаторія загальної практики – сімейної медицини села Береза

Типове приміщення

Задовільний, потребує реконструкції

Відсутні

Частково,потребує доукомплектування відповідно до табелю оснащення амбулаторій

4

Фельдшерсько – акушерський пункт села Обложки

Пристосоване приміщення

Задовільний

Відсутні

Частково

5

Фельдшерсько – акушерський пункт села Землянка

Пристосоване приміщення

Задовільний

Відсутні

Частково

6

Фельдшерсько – акушерський пункт села Первомайське

Пристосоване приміщення

Задовільний

Відсутні

Частково

7

Фельдшерський пункт села Горіле

Пристосоване приміщення

Задовільний

Відсутні

Частково

8

Фельдшерський пункт села Кривенкове

Пристосоване приміщення

Задовільний

Відсутні

Частково

9

Фельдшерський пункт села Іващенкове

Пристосоване приміщення

Задовільний

Відсутні

Частково

 

        Соціальний захист

        Мешканці громади користуються наступними видами соціального захисту:

  • виплати пенсій,
  • доплати до пенсій,
  • житлові субсидії,
  • виплати багатодітним сім'ям,
  • матеріальна допомога на виховання дітей,
  • допомога переселенцям з Донбасу.

        Всього близько 360 осіб користується різними видами матеріальної соціальної допомоги.

        Громада не володіє власними закладами соціального захисту.

        Місцева влада громади

        У виконавчих органах Березівської ОТГ станом на лютий 2016 року працювало 35 службовців, всі мають вищу освіту. Не вистачає працівників з додатковими кваліфікаціями (знанням іноземних мов, досвідом проектної діяльності).

        У комунальній власності громади є ряд приміщень і будівель, які після проведення ремонтно-модернізаційних робіт, можна використовувати для потреб громади. Це дві будівлі недіючих шкіл, приміщення одного недіючого дошкільного закладу та приміщення колишньої амбулаторії.

ЧАСТИНА III

СТРАТЕГІЧНИЙ АНАЛІЗ

Аналіз SWOT

Сильні сторони

Слабкі сторони

  • вигідне географічне розташування (доступ до міжнародних автошляхів)
  • відсутність монополістів у сільському господарстві
  • хороші природні ресурси (грунти, водні ресурси)
  • потенціал для розвитку історичного туризму (поряд Глухів – колишня столиця Лівобережної України)

 

  • Недостатній рівень інфраструктури освітніх і культурних закладів
  •  мала кількість населення у селах, (безлюдні села)
  • відсутність інфраструктури для туризму та рекреації
  • складні стосунки з районною владою
  • погана якість дорожньої інфраструктури
  • низький рівень доходів у громаді

 

Можливості

Загрози

  • розвиток виробничо-переробних кооперативів (овочі, фрукти, молокопродукти)
  • виробництво сировини для відновлювальної енергетики (енергетична верба, солома, відходи з переробки тощо)
  • створення „тематичних сіл”, пов'язаних з історичною спадщиною регіону і громади
  • міграція жителів до більших міст
  • недосконалість законодавства у сфері організації функціонування громади
  •  нестабільна економічна ситуація в державі, як бар'єр для залучення інвесторів

 

ЧАСТИНА IV

ДУМКИ І ПРОПОЗИЦІЇ МЕШКАНЦІВ, ВИСЛОВЛЕНІ ПІД ЧАС ЗУСТРІЧІ У ФОРМАТІ РАДАР

          РАДАР.

          Протягом 15-16 лютого 2016 року в рамках проекту "Українська адміністрація майбутнього" відбулася зустріч польських експертів з мешканцями Березівської ОТГ.

          Під час зустрічі з мешканцями громади було визначено найважливіші проблеми у сферах: бар'єрів економічного розвитку, проблем інфраструктури та функціонування гуманітарної сфери. По тому здійснено пріорітетизація цих  проблем шляхом демократичного голосування (використано методику РАДАР).

          Серед найважливіших проблем, учасники зустрічі визначили:

  • ремонт доріг - 1 місце,
  • створення виробничих кооперативів - 2 місце,
  • термомодернізація бюджетних інституцій - 3 місце,
  • очистка озер - 3 місце.

          Серед інших, також на думку мешканців важливих проблем, були наступні:

  • відсутність робочих місць,
  • розвиток громадських організацій,
  • нестача кадрів у медичних закладах.

 

Додаток 1

ПАСПОРТ

 

Березівська об’єднана територіальна громада

адміністративний центр - село Береза

 

Найменування показника

Значення показника

1.

Чисельність населення станом на
1 січня 2015 р.

у тому числі дітей:

5199

дошкільного віку

265

шкільного віку

446

2.

Кількість населених пунктів, що входять до складу спроможної територіальної громади

15

3.

Обсяг доходів (розрахунковий) спроможної територіальної громади, тис. гривень

у тому числі:

14357,6

 

сформованих відповідно до статті 64 Бюджетного кодексу України

13187,6

бюджету розвитку

0

базової дотації

1170,0

4.

Площа території спроможної територіальної громади, кв. кілометрів

414,2

5.

Кількість закладів, що утримуються за рахунок бюджету органів місцевого самоврядування

у тому числі:

27

 

загальноосвітніх навчальних закладів I—III ступеня

3

 

загальноосвітніх навчальних закладів I—II ступеня

2

 

загальноосвітніх навчальних закладів I ступеня

0

 

дошкільних навчальних закладів

0

 

закладів позашкільної освіти

1

 

закладів культури

13

 

закладів фізичної культури

0

 

фельдшерсько-акушерських пунктів

7

 

амбулаторій, поліклінік

1

 

лікарень

0

 

станцій швидкої допомоги

0

6.

Наявність приміщень для розміщення державних органів, установ, що здійснюють повноваження щодо:

6

правоохоронної діяльності

1

реєстрації актів цивільного стану та майнових прав

1

пенсійного забезпечення

1

соціального захисту

1

пожежної безпеки

1

казначейського обслуговування

1

7.

Наявність приміщень для розміщення органів місцевого самоврядування

1

 

РОЗДІЛ III  КОНТЕКСТ СТРАТЕГІЧНИХ ДОКУМЕНТІВ

 

Документ Стратегії розвитку, що визначає ключові пріоритети  управління місцевим розвитком громади, повинен бути цілісним і уніфікованим зі стратегічними документами регіональної та державної політики розвитку. У зв'язку з підписанням Угоди про асоціацію та Угоди про вільну торгівлю між Україною і Європейським Союзом, вагомим є те, щоб якнайширше розуміти контекст цих документів. Нижче охарактеризовані найважливіші стратегічні документи, що мають істотне значення для розвитку громади.

 

Документи Європейського Союзу

          Європа 2020 - стратегія розумного і сталого розвитку, що сприяє   соціальній інтеграції.

          Стратегія Європа 2020 вказує на три взаємно між собою пов'язані пріоритети:

- розумний розвиток: розвиток економіки, що ґрунтується на знаннях і інноваціях,

- сталий розвиток: підтримка економіки, що ефективніше використовує ресурси, приязна до навколишнього середовища і конкурентоспроможна,

- розвиток, що сприяє соціальній інтеграції: підтримка економіки з високим рівнем працевлаштування, що забезпечує соціальну і територіальну цілісність.

          Європейський Союз на підставі вищезгаданих пріоритетів визначив серед інших наступні цілі, до яких прагне ЄС і держави-члени:

- зростання рівня працевлаштування осіб у віці 20-64 роки до мін. 75% в результаті збільшення кількості працюючих жінок і старших осіб та кращої інтеграції мігрантів на ринку праці,

- зменшення викидів вуглекислого газу на щонайменше 20% порівняно з рівнем 1990 р. Або, якщо дозволять умови, навіть на 30%,

-         збільшення частки відновлювальних джерел енергії в загальному енергоспоживанні до 20 %,

- збільшення ефективності використання енергії на 20%,

- реалізація інвестицій у рамках дослідницько-розвиткової діяльності на рівні 3% ВВП,

- зниження показника переривання навчання до 10% порівняно з нинішнім рівнем 15%,

- збільшення до 2020 р. відсотка осіб у віці 30-34 років, що володіють вищою освітою з нинішніх 31% дo мінімум 40%,

- зменшення кількості осіб, що живуть за межею бідності на 25%.

 

Угода про асоціацію між Європейським Союзом і Україною

Угода про асоціацію між ЄС і Україною, яка є першим кроком у напрямку суспільної і економічної європейської інтеграції була підписана 27 червня 2014 року і ратифікована Верховною Радою України та Європарламентом 16 вересня 2014 року.

Угода передбачує поглиблення співробітництва між ЄС і Україною та реалізацію ряду реформ, що мають на меті :

- покращення дотримання принципів демократії, правової держави і ефективного управління, прав людини і основних свобод, у тому числі прав національних меншин;

- запобігання дискримінації національних меншин і повага до  різнорідності;

- підтримка державних політичних реформ;

- зміцнення співробітництва і діалогу в питанні міжнародної безпеки і надзвичайних ситуацій, у тому числі - відповіді на глобальні та регіональні виклики і найважливіші загрози.

У рамках Угоди про асоціацію ЄС і Україна зобов'язуються до зміцнення діалогу і співробітництва у сферах міграції, права на надання притулку і контролю за кордонами. Угода підкреслює значимість запровадження безвізового режиму ЄС - Україна. З цією метою мусять бути виконані умови, що дозволятимуть здійснювати відповідне врегулювання і забезпечення безпеки пересування людей.

Угода вказує на обов'язок України у сфері проведення реформи у галузі боротьби з організованою злочинністю і відмиванням брудних грошей, зменшення пропозицій і попиту на наркотики та поглиблення співробітництва у боротьбі з тероризмом. Угода передбачує, що Європейський Союз і Україна ефективно застосовуватимуть заходи, що запобігатимуть фінансовим зловживанням, корупції та іншим нелегальним діям та співпрацюватимуть в процесі їх усунення.

          Крім цього, Угода передбачує поступове зближення законодавства України до стандартів ЄС та, у визначених випадках, прагнення до відповідності з міжнародними нормами і стандартами.

          У статті 4 Угоди говориться про створення поглибленої і всебічної зони вільної торгівлі, яка увійшла в дію 31 грудня 2015 року.

          Угода також передбачає:

- нові можливості експорту до ЄС завдяки зниженню тарифних і нетарифних бар'єрів,

- покращення доступу до ринків третіх держав завдяки переходу на міжнародні стандарти в сфері торгівлі, що означатиме спрощення ведення бізнесу,

- кращий внутрішній бізнес-клімат, який збільшить взаємну довіру між сторонами та захистить права та інтереси зовнішніх інвесторів,

- поступове зростання внутрішньої конкуренції завдяки систематичній лібералізації тарифних і нетарифних обмежень у торгівлі, результатом чого стане зростання конкурентоспроможності підприємств,

- зростання видатків на соціальну сферу, в тому числі вимога підвищення безпеки праці, екологічних стандартів, забезпечення належного рівня соціальних виплат,

- покращення рівня життя населення.

 

          Реалізація Угоди сприятиме регіональному і місцевому розвитку. Це відбудеться серед іншого завдяки:

 - залученню додаткових ресурсів до бюджету,

- покращенню функціонування органів публічної адміністрації,

- збільшенню ефективності фінансової політики,

- проведенню необхідних суспільно-економічних реформ, які будуть можливі у т. ч. завдяки отриманню міжнародної фінансової і технічної допомоги.

 

Вітчизняні документи

Стратегія сталого розвитку «Україна-2020»

          У Стратегії сталого розвитку "Україна-2020" пріоритетними були визначені наступні напрями:

- сталий розвиток країни у сфері інфраструктури, інвестицій, економічного розвитку і конкурентоспроможності,

- безпека держави, ведення господарської діяльності і громадянські свободи,

- відповідальність і суспільна справедливість, децентралізація,

- програми соціальної допомоги, енергетична ефективність і охорона здоров'я,

- аспекти, що стосуються відчуття гордості, що виникає з ролі України у Європі і на світі за посередництвом розвитку громадянського суспільства, популяризації України і активності талановитих осіб.

 

Головні цілі Стратегії це:

 - залучення 40 млрд. доларів США безпосередніх закордонних інвестицій протягом  2015-2020 років,

- зниження рівня інфляції з 19%  до 1,7%,

- підвищення рівня середньої тривалості життя на 3 роки,

- досягнення рівня 75% випускників, які володіють 2 іноземними мовами.

          Стратегія розвитку Сумської області.

          Стратегія регіонального розвитку Сумської області на період до 2020 року була затверджена у квітні 2015 року на засіданні сесії Сумської обласної ради.

          Стратегічні та операційні цілі:

          1. Розвиток економічного потенціалу регіону - “Регіон сталого економічного зростання”.

1.1 Створення нових високотехнологічних виробничих та інноваційних форм організації підприємств.

1.2 Стимулювання розвитку малого і середнього бізнесу.

1.3 Розвиток внутрішнього та в’їзного туризму.

1.4 Підвищення енергоефективності в усіх секторах.

          2. Розвиток сільських територій - “Регіон рівних можливостей”.

2.1 Підвищення рівня ефективності виробництва у аграрному секторі.

2.2 Розвиток сільських територій та периферії навколо малих міст.

          3. Розвиток людського капіталу - “Основний рушій розвитку — людина!”.

3.1 Підвищення адаптивності населення до потреб ринку праці.

3.2 Підвищення обізнаності та соціальної активності мешканців.

3.3. Удосконалення системи регіонального управління.

РОЗДІЛ IV БАЧЕННЯ, МІСІЯ, СТРАТЕГІЧНІ І ОПЕРАЦІЙНІ ЦІЛІ ГРОМАДИ

БАЧЕННЯ

          Прагнемо створити спільноту, в якій кожен мешканець почувається важливим і потрібним та з оптимізмом думає про своє майбутнє.

МІСІЯ

Громада, у якій гармонійно поєднується професійну роботу (у сільському господарстві, торгівлі, послугах, туризмі) з суспільною і громадянською активністю і у якій місцева влада намагається забезпечити мешканцям якомога вищі стандарти публічних послуг та систематично прагне до покращення якості комунальної інфраструктури.

СФЕРИ РОЗВИТКУ

1. Розвиток туризму.

2. Розвиток сільського господарства.

3. Інфраструктура громади та надання публічних послуг.

4. Розвиток громадянського суспільства у громаді.

СФЕРА  1

РОЗВИТОК ТУРИЗМУ

Стратегічна ціль: Використання природного потенціалу та історичних традицій для розвитку сучасного і прибуткового для громади та мешканців туризму.

Операційна ціль 1: Розвиток туризму з огляду на історичні традиції та потенціал природного середовища.

Операційна ціль 2: Створення і розвиток агротуристичних господарств.

СФЕРА 2

РОЗВИТОК СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

Стратегічна ціль: Всебічна підтримка мешканців у розвитку власних господарств та в підвищенні ефективності їх функціонування і збільшення доходів.

Операційна ціль 1: - Створення і розвиток осередку сільськогосподарського консалтингу.

Операційна ціль 2: - Створення у громаді виробничих кооперативів.

Операційна ціль 3: - Розвиток відновлювальної енергетики.

СФЕРА 3

ІНФРАСТРУКТУРА ГРОМАДИ ТА НАДАННЯ ПУБЛІЧНИХ ПОСЛУГ

Стратегічна ціль: Задоволення потреб і очікувань мешканців за посередництвом піклування про систематичне покращення місцевої інфраструктури і високий рівень надання публічних послуг

Операційна ціль 1: - Вдосконалення пропозицій публічних послуг,  пристосованих до потреб мешканців.

Операційна ціль 2: - Виконання необхідних інфраструктурних інвестицій (будівництво і ремонти водопровідної мережі, каналізації, ремонти і будівництво доріг, значні інвестиції у бюджетних установах).

 

СФЕРА 4

РОЗВИТОК ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА У ГРОМАДІ

Стратегічна ціль: Використання громадянської активності мешканців до всебічного розвитку громади

Операційна ціль 1: - Підтримка діючих громадських організацій та мотивування мешканців до громадянської активності.

РОЗДІЛ V ПЛАН ДІЙ

СФЕРА  1

РОЗВИТОК ТУРИЗМУ

Операційна ціль 1: Розвиток туризму з огляду на історичні традиції та потенціал природного середовища.

          Березівська ОТГ володіє дуже сприятливими природними умовами для розвитку туризму. Цьому сприяє відсутність великої промисловості, у зв'язку з чим не проявляється проблема забруднення навколишнього середовища. Великою перевагою є місцеві озера, які, проте, потребують очищення. Відтак, для розвитку туризму першочерговим завданням є очищення водойм (про цю проблему інформували мешканці під час громадських консультацій). Факт, що на території громади крім озер знаходяться ліси, а громада розташована на території заповідника має бути додатковою перевагою у привабленні туристів. Ключовим елементом є історичні традиції. Неподалік Березівської ОТГ знаходиться Глухів, - місто, що у XVIII століття було столицею лівобережної України. Тут живі козацькі традиції. Варто подумати про творення так званих “тематичних сіл”, що грунтуватимуться на козацькій спадщині і будуванні навколо них туристичної конкурентоспроможної переваги регіону загалом, але перш за все - нашої громади.

          Використання цих традицій - це відтворення козацьких традицій (обрядів, кулінарії, буденного життя), представлених у привабливій формі. Крім ігор і пленерних забав, варто використовувати також сучасні форми зацікавлення туристів (особливо молодих) за посередництвом використання віртуальних інструментів (аплікації на смартфони, таблети, пленерні ігри, реклама громади і козацьких традицій у соціальних мережах). Перевагою громади, важливою при підготовці туристичної стратегії, є також використання факту перебування на її території відомих постатей української культури і літератури, таких як: Tарас Шевченко, Пантелеймон Куліш, Олександр Довженко.

          Це нагода для включення до програми для туристів літературних вечорів чи кінематографічних показів. Поза популяризаційно-бізнесовим аспектом (популяризація громади, заохочення туристів), розвиток історико-мистецьких традицій відіграватиме значну роль для інтелектуального розвитку та формування патріотичних позицій серед молоді громади. Безсумнівно, великою перевагою є розташування громади на міжнародних шляхах. Це повинно бути суттєвим полегшенням для туристів, які прагнуть відвідати громаду.

До завдань громади у цій сфері відноситься:

  • опрацювання стратегії розвитку туризму в громаді,
  • розробка переліку туристичних продуктів та інструментів для їх реклами,
  • започаткування контактів з туристичними агенціями, регіональними центрами туристичної інформації та іншими містами і громадами, які стратегічно розвивають туризм.

ІНДИКАТОРИ:

  • розробка туристичної стратегії громади,
  • кількість контактів, започаткованих з установами та організаціями, що підтримують розвиток туризму,
  • кількість гостей, які відвідують громаду,
  • відсоток зростання доходів бюджету завдяки розвитку туризму.

 

Операційна ціль 2: Створення і розвиток агротуристичних господарств.

        Розвинуті туристичні пропозиції вимагають створення можливостей для того, щоб туристи затримувались у громаді надовше. На даний час у громаді немає розвинутої готельної інфраструктури. Цікавим задумом видається  розвиток мережі агротуристичних господарств, які пропонували б туристам, крім можливостей нічлігу, також туристичні і кулінарні пропозиції, пов'язані з культивуванням народних звичаїв і козацьких традицій. Проживання у агротуристичних господарствах було б проявом активного рухового туризму. Варто було б до даних пропозицій додати можливості різноманітного сезонного відпочинку: верхової їзди, прогулянок на велосипедах, риболовлі чи збору грибів. Важливим додатковим елементом має також стати пропонування гостям екологічно чистих продуктів. Адже природні умови сприяють такому виробництву.

        Завданням влади ОТГ стане ментальна та організаційна підтримка мешканців, які планують, або розглядають можливість створення агротуристичних господарств (інформування про принципи створення, можливості залучення фінансування і реклами цієї діяльності, створення мереж співпраці з іншими агрогосподарствами на території громади, області та України в цілому).

 

До завдань громади в цій сфері відноситься:

  • ментальна та інформаційна підтримка мешканців у створенні та розвитку нових форм підприємницької активності,
  • створення системи консалтингу для мешканців, зацікавлених відкриттям агротуристичних господарств і продажем екологічно чистих продуктів,
  • підтримка в створенні мережі співпраці між господарствами з метою співробітництва і обміну досвідом (напр. у сфері спільної реклами в Інтернеті, випуску комплексних рекламних каталогів туристичних продуктів та пропозицій),
  • допомога у пошуку доступних фінансових ресурсів на розвиток агротуристичної діяльності.

 

ІНДИКАТОРИ:

  • кількість створених агротуристичних господарств,
  • кількість гостей, які користуються послугами агротуристичних господарств,
  • кількість і види каналів реклами, що промують агротуристичні господарства громади,
  • кількість мешканців, які займаються виробництвом екологічно чистих продуктів.

 

СФЕРА 2

РОЗВИТОК СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

Операційна ціль 1: - Створення і розвиток осередку сільськогосподарського консалтингу.

          У громаді багато мешканців працюють у сільському господарстві. Місцеві селяни зауважують потребу розвитку своїх господарств як у якісному, так і у кількісному аспектах у напрямку збільшення масштабів сільгоспвиробництва. Відтак, існує велика потреба у професійному наданні послуг сільськогосподарського консалтингу. Воно повинне виконувати як функції технологічного, так і організаційно-маркетингового консалтингу (щодо вибору оптимальної моделі ведення бізнесу, заходів у сфері маркетингу, пошуку нових ринків збуту, можливостей залучення зовнішніх ресурсів).

          Осередок сільськогосподарського консалтингу повинен також надавати підтримку в сфері виробництва сировини та її промислової переробки на потреби відновлювальних джерел енергії (детальніший опис у операційній цілі 3).

          Крім того, завданням консультантів має бути заохочення і допомога при створенні виробничих кооперативів у сфері вирощування, виготовлення, продажу та промислової переробки сільськогосподарських продуктів (сучасні технології у сфері вирощування фруктів та овочів, виготовлення молокопродуктів). Даний напрямок детальніше описаний у операційній цілі 2.

          З огляду на значні витрати на створення і функціонування осередку сільськогосподарського консалтингу, слід розглянути можливість його діяльності на потреби декількох громад, що суттєво б знизило витрати.

 

          Влада громади у цій сфері повинна:

  • ініціювати та підтримувати створення осередку сільськогосподарського консалтингу,
  • заохочувати мешканців громади до сміливих ініціатив у сфері нових обробітків, виробництва,
  • у співпраці з осередком сільськогосподарського консалтингу підтримувати селян у пошуках нових ринку збуту та залученні зовнішніх ресурсів на ведення і розвиток господарств.

 

ІНДИКАТОРИ:

  • діяльність осередку сільськогосподарського консалтингу,
  • вид і кількість нових обробітків, культур,
  • кількість застосованих технологічних інновацій в аграрних господарствах,
  • кількість консультацій і порад наданих селянам,
  • кількість нових вітчизняних і міжнародних ділових партнерів.

 

Операційна ціль 2: - Створення у громаді виробничих кооперативів.

          Вагомою перешкодою розвитку аграрних господарств є проблема зі збутом продукції та низькі закупівельні ціни, які селянам пропонують за продаж  продуктів. Великим шансом і майбутнім є розвиток ефективної і прозорої системи співробітництва між аграрними виробниками. Мається на увазі створення виробничих кооперативів з метою отримання від бізнес-партнерів  (посередників у торгівлі, одержувачів продукції) вищих цін з огляду на факт збільшення масштабів продукції і спільного ведення переговорів щодо закупівельних цін. Це вимагає солідарності і чесності між партнерами, об’єднаними у рамках кооперативу, але дає значні шанси на збільшення доходів і забезпечення циклічності продажу вироблених продуктів. Мешканці громади вважають питання створення виробничих кооперативів дуже важливим і перспективним.

 

Влада громади у цій сфері повинна:

  • ініціювати (у співпраці з осередком сільськогосподарського консалтингу) створення виробничих кооперативів для всіх форм діяльності (аграрної, плодоовочевої, м’ясомолочної) як у сфері продажу продуктів як сировини,  так і перероблених продуктів,
  • здійснювати поточний моніторинг діяльності кооперативів і, в міру можливостей, надавати підтримку, бути посередником у переговорах як між членами кооперативу, так і між кооперативом і їхніми бізнес-партнерами.

 

ІНДИКАТОРИ:

  • кількість створених виробничих кооперативів,
  • відсоток, на який виросли закупівельні ціни завдяки факту приналежності до кооперативів та спільному веденні переговорів про ціни.

Операційна ціль 3: - Розвиток відновлювальної енергетики.У зв'язку із сільськогосподарським характером ОТГ, існує можливість використання відходів сільгосппродукції (напр. соломи, стебел рослин, випорожнювань тварин, тощо) до продукції відновлювальної енергії. Завданням влади громади (у співпраці з осередком сільськогосподарського консалтингу) було б створення мотиваційно-освітньої системи, яка б заохочувала селян до використання відходів власних господарств на потреби відновлювальних джерел енергії.

 

          З цією метою місцева влада:

  • проведе підготовку працівників виконавчих органів громади (у співпраці з осередком сільськогосподарського консалтингу) до комплексної підтримки селян, зацікавлених використанням ВДЕ,
  • забезпечить надання консалтингових послуг - у сфері, в т.ч. аналізу рентабельності використання різних типів відходів, вибору відповідних установок з конкретними параметри, у фінансових питаннях.

 

 

ІНДИКАТОРИ:

  • кількість працівників виконавчих органів громади, які пройшли підготовку у сфері відновлювальних джерел енергії,
  • кількість залучених зовнішніх експертів (наукових працівників, спеціалістів зі сфери сільськогосподарського консалтингу та ВДЕ),
  • кількість реалізованих проектів у сфері використання аграрних відходів на потреби відновлювальних джерел енергії,
  • кількість наданих консалтингових послуг у сфері ВДЕ для селян.

 

СФЕРА 3

ІНФРАСТРУКТУРА ГРОМАДИ ТА НАДАННЯ ПУБЛІЧНИХ ПОСЛУГ

Операційна ціль 1: - Вдосконалення пропозицій публічних послуг,  пристосованих до потреб мешканців.

          Ключовим фактором для задоволення мешканців діяльністю виконавчих органів  громади є елемент безпосереднього обслуговування у сфері поточних справ, з якими жителі звертаються до місцевої влади. Загальноприйнятим механізмом є створення Центру Надання Адміністративних Послуг. Це модельний приклад створення установи, приязної до мешканців, де вони у одному місці можуть вирішити усі справи, які перебувають у компетенції місцевої влади. Офіс обслуговування мешканців повинен виконувати психологічну функцію (створювати атмосферу відкритості і доброзичливості зі сторони службовців, а не замкнутої і бюрократичної структури), а також бути раціональним (піклування про оптимальне використання кадрового потенціалу і наявної інфраструктури).

          У Центрі Надання Адміністративних Послуг повинні працювати досвідчені службовці, які чудово орієнтуються у сукупності завдань місцевого самоврядування. Виконавчі органи Березівської ОТГ володіють приміщенням, (після проведення адаптаційних робіт), у якому такий Центр міг би функціонувати. Крім того факт, що у виконавчих органах працюють освічені та досвідчені працівники є хорошою основою для створення професійного ЦНАПу.

Наступним елементом після створення ЦНАПу має бути підготовка переліку всіх публічних послуг, що надаються виконавчими органами громади. Це дозволить мешканцям повністю ознайомитись з сукупністю завдань, реалізованих громадою та детальними вимогами, що стосуються вирішення конкретної справи. На практиці, виконавчі органи громади повинні опрацювати детальні Інформаційні картки послуг як у паперовій, так і електронній формі, розмістити їх на офіційному сайті громади. Опис такої Інформаційної картки послуги повинен включати: назву послуги, законодавчу підставу, спосіб і термін розгляду справи, порядок оскарження, можливо, додаткову інформацію.

          Незвичайно важливим є також створення у організаційній структурі виконавчих органів громади професійного підрозділу відповідального за залучення зовнішніх коштів (як з ресурсів, асигнованих урядом України на цілі розвитку, так і від міжнародних грантодавців). Багато ініціатив і заходів, описаних в документі Стратегії може бути профінансованих власне завдяки підготовці та поданню проектів до різних джерел фінансування.

          Також високі вимоги варто ставити перед освітніми працівниками, зокрема у найменших школах, де освітні можливості дітей і молоді нижчі від їхніх міських ровесників. Це має бути предметом розмов як з директорами шкіл, так і з батьками. Влада громади повинна спонукати директорів шкіл до запровадження менеджерської моделі управління та вимагати від вчителів найвищої професійної активності та підвищення власних кваліфікацій. Варто запрошувати на роботу молодих вчителів, будуючи педагогічні колективи, що поєднуватимуть досвід з молодістю і запалом. Слід також збільшити автентичне ангажування батьків у проблеми школи. Варто поглянути на батьків як на осіб, які відповідають за благо і розвиток дітей, а не виключно пасивно схвалюють пропозиції, що висловлює керівництво школи.

          Ці зауваження стосуються також працівників закладів культури (будинки культури, бібліотеки, клуби). Відповідний структурний підрозділ повинен розробляти спільно з закладами культури річні, квартальні та місячні плани роботи і здійснювати моніторинг їх виконання. Необхідно поширювати серед мешканців та самих працівників культури переконання, що у новій громаді всі ми є господарями, а кошти на культуру слід витрачати розумно і доцільно. Відтак, не можна виправдовувати відсутність творчого підходу, креативності і активності. Заклади культури мають бути центрами життя спільнот в громаді.

У зв'язку з нестачею кадрів у закладах охорони здоров'я, старінням медичних кадрів, а також великою увагою, яку мешканці громади надають питанням охорони здоров’я, варто опрацювати комплексну програму заохочення та залучення до громади медиків, особливо, молодих. Вагомим заохочуючим елементом було б створення можливостей надання для них житла, оскільки це одна з головних проблем у залученні лікарів. Крім того, варто продумати місцеві механізми фінансового заохочення та мотивування нових медичних працівників. На вирішення цих питань особливу увагу звертали мешканці під час громадських консультацій. 

 

У зв'язку з вищевказаним, влада громади повинна:

  • вибрати оптимальну локалізацію на території громади для створення Центру Надання Адміністративних Послуг,
  • створити ЦНАП та забезпечити його необхідною офісно-комп'ютерною інфраструктурою,
  • провести підготовку працівників для роботи у ЦНАПі, у разі необхідності — направити їх на зовнішнє навчання,
  • розробити формуляри, необхідні для дослідження рівня задоволеності клієнтів ЦНАПу,
  • здійснювати систематичні дослідження рівня задоволеності клієнтів ЦНАПу, аналізувати їх результати,
  • провести інвентаризацію всіх послуг, що надаються виконавчими органами громади на основі аналізу законодавства,
  • розробити Інформаційні картки послуг, розмістити їх на сайті громади, а  роздруковані примірники повинні перебувати у вільному доступі в ЦНАПі,
  • здійснювати циклічний перегляд актуальності Інформаційних карток,
  • створити у організаційній структурі виконавчих органів громади структурний підрозділ, відповідальний за залучення зовнішніх ресурсів у рамках проектів,
  • розробити комплексну систему підвищення кваліфікацій та оцінки результатів роботи працівників підлеглих громаді установ (закладів культури, освіти, соціального захисту тощо),
  • розробити та реалізувати комплексні заходи, що служитимуть заохоченню та залученню до роботи в громаді молодих лікарів (у тому числі випускників медичних університетів).

 

ІНДИКАТОРИ:

  • кількість службовців, які працюють у Центрі Надання Адміністративних Послуг,
  • кількість навчань та курсів підвищення компентенцій, які пройшли працівники виконавчих органів громади,
  • відсоток мешканців, задоволених з роботи ЦНАПу,
  • кількість опрацьованих Інформаційних карток послуг,
  • відсоток внесених змін, що виникали з потреби актуалізації Інформаційних карток,
  • кількість виграних проектів,
  • кількість залучених до роботи в громаді лікарів.

Операційна ціль 2: - Виконання необхідних інфраструктурних інвестицій (будівництво і ремонти водопровідної мережі, каналізації, ремонти і будівництво доріг, значні інвестиції у бюджетних установах).

          Істотною проблемою, і одночасно бар'єром розвитку громади є недостатня якість дорожньої, водопровідної інфраструктури, відсутність каналізації. Проблема полягає у значному дефіциті інвестицій інфраструктурного характеру. Значною проблемою є також відсутність системи утилізації сміття та існування нелегальних звалищ (на цій проблемі, як і на незадовільному стані доріг мешканці акцентували увагу на громадянських консультаціях). Також важливим питанням, що акцентується мешканцями, є виконання комплексної термомодернізації в бюджетних установах (зокрема освітніх). Це виклики цивілізаційного характеру, і їх виконання (відповідно заплановане у часі, залежне від залучення фінансових ресурсів) є умовою належного розвитку громади.

          З цією метою влада громади повинна:

  • здійснити інвентаризацію стану доріг, стану будинків бюджетних установ, водопровідної мережі і устаткування,
  • здійснити пріоритетизацію інвестицій і  ремонтно-модернізаційних робіт,
  • закупити устаткування для ремонту дорожнього покриття або прийняти рішення про делегування завдань у цій сфері зовнішнім суб'єктам (outsourcing),
  • провести перегляд кадрів у відповідальних за дорожну інфраструктуру структурних підрозділах виконавчих органів громади, і, можливо, зміцнити колектив фахівцями зі сфери законодавства і проведення тендерів на товари та послуги,
  • розробити внутрішні антикорупційні процедури, провести освітньо-навчальні заходи з працівниками у цій сфері та стежити за їх дотриманням,
  • провести ремонт 12 кілометрів водопроводу,
  • збудувати новий відрізок водопроводу (22 кілометри),
  • докладати зусиль щодо будівництва системи каналізації,
  • вжити заходів у сфері ліквідації нелегальних сміттєзвалищ та розробити систему утилізації сміття,
  • у міру фінансових можливостей здійснювати комплексну термомодернізацію у бюджетних установах (важливим є реалізація заходів щодо залучення джерел фінансування (інвестицій) і успішне подання проектних пропозицій до різних грантодавців).

ІНДИКАТОРИ:

  • кількість кілометрів побудованих доріг,
  • кількість кілометрів доріг, на яких зроблено капітальний ремонт,
  • кількість ремонтів та інвестицій у сфері водопровідної мережі,
  • кількість нових працівників з бажаними кваліфікаціями,
  • кількість працівників, які пройшли навчання у сфері антикорупційних регуляцій.

 

СФЕРА 4

РОЗВИТОК ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА У ГРОМАДІ

Операційна ціль 1: - Підтримка діючих громадських організацій та мотивування мешканців до громадянської активності.

          На території громади маємо декілька цікавих громадських організацій але громадянська активність мешканців загалом не висока. Варто докласти усіх зусиль для підтримки існуючої активності та заохочення до активності інших мешканців, демонструючи вигоди, які виникають від ангажування у спільні справи громади. Нові організації можуть мати характер товариств за інтересами (хоббі), освітній, регіонально-історичний, мистецький чи благодійний. Суспільна активність повинна мати важливе значення при розробці туристичної стратегії громади, а місцеві громадські організації повинні бути у майбутньому бенефіціарами результатів розвитку місцевого туризму. З цією метою варто визначити працівника виконавчих органів громади, відповідального за постійне співробітництво з громадськими організаціями. Загалом, співпраця місцевої влади з громадськими організаціями може мати як нефінансову як і фінансову форми.

          До нефінансової належить, наприклад, допомога у пошуку джерел фінансування діяльності і підтримка при підготовці проектів на ці ресурси, надання патронатів влади громади для заходів, що реалізовуються громадськими організаціями чи логістична допомога в діяльності (виділення приміщення для діяльності, устаткування).

          Важливим є запровадження моделі делегування суспільним партнерам реалізації публічних завдань, що знаходяться у компетенції виконавчих органів громади. Звичайно, й надалі це власні завдання самоврядування, і виконавчі органів громади здійснюватимуть нагляд за їх виконанням. Натомість, якби окремі завдання (послуги) напр. у сфері культури, спорту, туризму і рекреації чи соціального захисту громадські організації могли б виконати краще, швидше або дешевше, - то варто розглянути запровадження такої моделі. Слід виробити його юридично-фінансову формулу. Делегування варто здійснювати на конкурсній основі. Природно, питання делегування завдань залежить також від загальнодержавних законодавчих регуляцій у цій сфері.

          Цікавою є також ідея створення формули (форуму) постійних зустрічей місцевих громадських організацій та активістів з метою обміну досвідом, а також для визначення нових напрямів активності. Це може стосуватися також проектної і міжнародної діяльності. Активність і ангажування мешканців мають величезне значення для розбудови суспільного капіталу і збільшення взаємної довіри в міжлюдських відносинах. Це є необхідною передумовою розвитку спільноти у рамках громади.

          Варто пам’ятати, що багато із заходів, вказаних у даній Стратегії можуть бути реалізованими з ресурсів проектів. Значна частина з конкурсів проектів  адресована власне громадським організаціям, а стосується підтримки територіальних громад. Відтак, у цьому контексті варто розвивати тісну проектну співпрацю між самоврядуванням громади та локальними громадськими організаціями.

          До завдань самоврядування у цій сфері належить:

  • визначити працівника виконавчих органів громади для постійної співпраці з суспільними партнерами,
  • визначати нові напрямки і сфери цієї співпраці,
  • підтримувати громадські організації у фінансовій і нефінансовій формах,
  • делегувати суспільним партнерам виконання вираних публічних послуг,
  • подавати спільні проекти для залучення зовнішніх ресурсів.

ІНДИКАТОРИ:

  • призначення працівника виконавчих органів громади, відповідального за постійну співпрацю з громадськими організаціями,
  • кількість завдань, делегованих громадським організаціям,
  • кількість нових громадських організацій у громаді.
  • кількість спільно поданих проектів.

 

РОЗДІЛ VI ДОСТУПНІ ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ ПРОЕКТІВ

Зарубіжні джерела

Європейські джерела розвитку

 

Генеральний Директорат Європейської Комісії з розвитку та співпраці (DG DEVCO)

          DG DEVCO відповідальний за розробку європейського міжнародного співробітництва і політики у сфері розвитку в усьому світі. У рамках своєї діяльності, інституція співпрацює з країнами, що розвиваються, підтримуючи їх у задоволенні їхніх потреб під час трансформації.

          Діяльність Генерального Директорату визначається фінансовими інструментами, які враховують також потреби країн, що не є членами ЄС.

          На період 2014-2020 передбачено 9 інструментів, які зосереджуються на зовнішньому співробітництві і внутрішній допомозі.

тематичні інструменти:

  • Європейський Інструмент з питань Демократії і Прав Людини (EIDHR)
  • Інструмент для забезпечення стабільності та миру (IcSP), Інструмент Партнерства (PI)
  • Інструмент співробітництва Європейської Комісії з питань ядерної та радіаційної безпеки (INSC);

географічні інструменти:

  • Інструмент Фінансування Співробітництва для Розвитку (DCІ)
  • Європейський Фонд Розвитку (EDF)
  • Інструмент Передвступної Допомоги (IPA II)
  • Європейський Інструмент Сусідства (ЕNI)

          Вищевказані інструменти реалізуються при допомозі різних програм, у тому числі в рамках щорічних грантових програм.

          Тематична сфера:

  • сталий економічний, суспільний і екологічний розвиток,
  • демократія,  ефективне управління та дотримання прав людини.

 

Європейський Інструмент Сусідства (ENI) на 2014-2020 роки.

          Даний інструмент був утворений з метою реалізації Європейської Політики Сусідства, яка раніше ґрунтувалась на Європейському Інструменті Сусідства і Партнерства (ENPI), започаткованому в 2007 році.

          Європейська політика сусідства (ЄПС) є частиною зовнішньої політики Європейського Союзу і стосується розвитку взаємовідносин і зближення Європи з її сусідами для їх взаємної вигоди, і в їхніх спільних інтересах. Політика була розроблена після розширення ЄС у 2004 році, коли 10 нових країн приєднались до ЄС.

          Стратегічні цілі інструменту це: підтримка демократичних перетворень, в тому числі децентралізації, популяризація прав людини, збалансованого суспільно-економічного і екологічного розвитку, реалізація спільної політики та інтересів.

          Потенційними подавачами проектних пропозицій можуть бути громадські організації та органи місцевого самоврядування.

Інструмент фінансує діяльність у різних сферах, у тому числі:

- підтримка малого підприємництва,

- суспільна партиципація,

- виклики у сфері кліматичних змін,

- підвищення мобільності населення,

- енергетичне співробітництво,

- популяризація ідеї рівності статей,

- поступова економічна інтеграція,

- міжлюдські контакти,

- транспорт,

- молодь і працевлаштування.

Інвестиційний Фонд Сусідства (NIF)

Інвестиційний Фонд Сусідства (NIF), офіційно введений в дію у 2008 році. Це механізм, направлений на мобілізацію додаткових коштів з метою фінансування капіталомістких інфраструктурних проектів у партнерських країнах ЄС, які включені до Європейської Політики Сусідства (ENP), в тому числі в Україні.

Щоб скористатися дофінансуванням Фонду, відповідні Європейські Фінансові Інституції повинні опрацювати проект, а у випадку двостороннього співробітництва - проект повинен бути створений у співпраці з державою-членом та представництвом ЄС в даній країні.          Відповідні Європейські Фінансові Інституції:

  • European Investment Bank (EIB)
  • European Bank for Reconstruction and Development (EBRD)
  • Council of Europe Development Bank (CEB)
  • Nordic Investment Bank (NIB)
  • Agence Française de Développement (AFD)
  • Kreditanstalt für Wiederaufbau (KfW)
  • Oesterreichische Entwicklungsbank AG (OeEB)
  • Società Italiana per le Imprese all'Estero (SIMEST)
  • Sociedade para o Financiamento do Desenvolvimento (SOFID)
  • Agencia Española de Cooperación Internacional para el Desarrollo (AECID)

Дофінансування відбувається у наступних сферах:

  • транспорт,
  • енергетика,
  • навколишнє середовище,
  • суспільний розвиток,
  • приватний сектор.

          Німецьке Товариство Міжнародного Співробітництва (GIZ)

Від імені Федеративного Уряду Німеччини GIZ підтримує процес реформ в Україні з 1993 року. Діє з уповноваження чотирьох міністерств Федеративної Республіки Німеччини, Європейського Союзу та Британського Департаменту Міжнародного Розвитку (DFID). Організація циклічно оголошує набори проектних пропозицій.

На отримання дофінансування можуть подавати проектні пропозиції  публічні, громадські і приватні інституції, об’єднання і торгові палати,  міжнародні інституції у наступних сферах:

- інфраструктура,

- безпека, відбудова, мир,

- суспільний розвиток.

GIZ виконує роль оператора підтримки від Євросоюзу для України у рамках програми U-LEAD.

Швейцарська Агенція з Розвитку і Співробітництва (SDC)

SDC є швейцарською міжнародною агенцією у рамках Федерального Департаменту Закордонних Справ (FDFA). У співробітництві з іншими федеральними установами, Агенція відповідає за загальну координацію діяльності в сфері розвитку і співробітництва зі Східною Європою, в тому числі з Україною.

Проектні пропозиції до Агенції можуть подавати державні установи, організації приватного сектора, мільтилатеральні організації, громадські організації, дослідні установи.

У рамках Швейцарської Стратегії Співробітництва з Україною на 2015-2018 роки, діяльність буде направлена на:

- управління і будування миру,

- охорону здоров'я,

- збалансоване управління енергією,

- місцевий розвиток,

- збалансований економічний розвиток.

Фонд Сприяння Демократії Посольства США - програма малих грантів

Фонд Сприяння Демократії підтримує ініціативи у сфері демократичних перетворень та формування громадянського суспільства в Україні. Максимальна вартість проекту становить 24 000 USD, середній розмір - від 5 000 до 15 000 USD.

Проекти на дофінансування приймаються постійно.

Потенційними авторами проектів можуть бути українські громадські організації.

Проектні пропозиції повинні відповідати одному або декільком тематичним пріоритетам Фонду:

-  економічні реформи: сприяння інноваціям, розвиток культури підприємництва, встановлення рівності статей в Україні. Виховання поваги до інтелектуальної власності та захист прав інтелектуальної власності в Україні; покращення бізнес-клімату і підтримка розвитку малих і середніх підприємств; підвищення енергетичної ефективності на споживчому рівні та у комунальному господарстві.

-  антикорупційні програми і прозорість органів влади: популяризація системи e-врядування на місцевому рівні; регуляторна політика з метою зменшення можливостей використання корупційних схем,

-  антипропаганда: реалізація проектів у сфері боротьби з дезінформацією,

-  допомога внутрішньо переміщеним особам (ВПО): освітні та освітньо-пропагандистські програми в громадах в усій Україні, у яких проживають ВПО. Програми мають на меті інформування ВПО про їхні права, що стосуються в т. ч.: проживання, роботи, освіти, участі у виборах тощо.

-  допомога ветеранам: реалізація проектів у сфері надання юридичних послуг та юридичної освіти ветеранів, а також захист інтересів ветеранів, які повернулися із зони бойових дій.

 

Агентство Сполучених Штатів Америки з Міжнародного Розвитку  (USAID)

Головною метою Агентства є підтримка країн в процесі демократизації і створення механізмів ринкової економіки. Місія зосереджена на таких напрямах, як вдосконалення сфери діяльності органів адміністрації, економічний розвиток і соціальна допомога.

Подавачами проектних заявок можуть бути публічні, приватні інституції, громадські організації.

USAID підтримує широку гамму ініціатив, в т. ч.:

-  демократія, права людини і функціонування органів адміністрації,

-  охорона здоров’я,

-  сільське господарство

-  економічний розвиток,

-  охорона навколишнього середовища і протидія змінам клімату,

-  розвиток науки і технологій.

 

Національний Фонд підтримки Демократії (NED)

Діяльність цієї приватної некомерційної організації спрямована на розвиток і зміцнення демократії. Фонд надає гранти на підтримку громадських організацій, які працюють над впровадженням демократичних механізмів у понад 90 країнах. Сума дофінансування від Фонду залежить від сфери проекту, але в середньому вона становить близько 50 000 USD на 12 місяців реалізації проекту.

Подавачами проектних пропозицій можуть бути виключно громадські організації та незалежні ЗМІ.

Тематична сфера охоплює:

- розвиток і захист прав людини,

- підтримка свободи інформації та незалежних ЗМІ,

-  зміцнення демократії,

-  забезпечення відповідальності і прозорості публічного життя,

-  підтримка громадських організацій,

-  підтримка демократичних процесів у політиці,

-  підтримка громадянської освіти,

-  вдосконалення вирішення конфліктів демократичними методами,

-  підтримка свободи об'єднань,

- підтримка глобальної ринкової економіки.

 

Фонд “Монсанто”

Фонд  “Монсанто” є філантропічним відділенням компанії Монсанто, що працює на благо покращення якості життя спільнот у всьому світі. Мінімальна сума наданого дофінансування становить 25 000 USD. Фонд приймає міжнародні проектні пропозиції двічі на рік. Перший термін триває від 1 січня до 28 лютого, а другий - від 1 липня до 31 серпня.

Дофінансування надається благодійним організаціям, зареєстрованим в США і працюючим в інших країнах, місцевим благодійним організаціям, урядовим інституціям, приватним школам і лікарням, які підтримують мешканців у скрутній економічній ситуації.

Фонд Монсанто приймає проектні пропозиції для надання фінансової підтримки за межами США у наступних сферах:

- всебічна підтримка освітніх процесів і культури читання  за посередництвом впровадження підготовчих програм, розвиток бібліотек на сільських територіях,

-  задоволення потреб громад за посередництвом підтримки громадських організацій, що працюють у сфері безпеки продовольства, санітарних умов, доступу до чистої води, громадської безпеки і різноманітних інших місцевих потреб.

 

Канадські джерела для розвитку

Програма Співробітництва для Розвитку Міністерства Закордонних Справ і Торгівлі Канади

У 2014 році Україна увійшла до фокусної групи Міністерства Закордонних Справ і Торгівлі Канади. Метою канадської програми міжнародного розвитку в Україні є підтримка економічного розвитку при одночасному зміцненні демократії. Фінансування повинне відбуватися через систему набору заявок, у яких визначаються суб'єкти, що можуть звертатись за отриманням коштів.

Програма передбачує підтримку малих і середніх підприємств в Україні.

Набір відкритий для організації з Канади, які тісно співпрацюють з представниками української діаспори.

          Підтримуються проекти, що стосуються всебічного розвитку малих і середніх підприємств в Україні.

 

Польські джерела для розвитку

Міністерство Закордонних Справ Республіки Польща - Польська Допомога

Метою польської співпраці у сфері розвитку є створення умов для збалансованого розвитку у партнерських країнах, в тому числі в Україні, зокрема, за посередництвом поширення ідей та консолідації демократії, підтримки розбудови сучасних і ефективних державних інституцій, реалізації заходів з метою зниження рівня бідності, покращання стану здоров'я мешканців та підвищення рівня освіти та професійних кваліфікацій.

Варто було б, щоб інформація про можливості отримання такого типу фінансування була передана місцевим громадським організаціям, освітнім установам і місцевим підприємцям з метою започаткування співпраці з польськими інституціями, що можуть подавати проектні пропозиції для реалізації спільних проектів.

Фонд Міжнародної Солідарності

Фонд Міжнародної Солідарності є адміністратором програми “Підтримка Демократії”, що фінансується у рамках Програми Польської Співпраці для  Розвитку Міністерства Закордонних Справ РП. У рамках програми реалізуються проекти польських громадських організацій, які реалізуються у співробітництві з місцевими партнерами з України, спільні ініціативи на благо підтримки демократичних змін, розвитку партиципації і громадянського суспільства. Було б надзвичайно важливо, щоб громада передала інформацію про цього виду фінансування місцевим громадським організаціям з метою започаткування співпраці з польськими громадськими організаціями.

Вітчизняні джерела

Крім зовнішніх грантів фінансова реалізація даної Стратегії буде ґрунтуватись на внутрішньому фінансуванні, в т. ч. з ресурсів:

- Державного Фонду Регіонального Розвитку,

- публічних коштів, цільових, бюджетних центральних програм органів виконавчої влади, що будуть спрямовані на розвиток різних сфер у регіонах,

- субвенцій, трансферів з державного бюджету до місцевих бюджетів,

- власних ресурсів самоврядування,

- ресурсів інвесторів, власних коштів, зареєстрованих в громаді суб'єктів господарювання.

          Державний Фонд Регіонального Розвитку був утворений при Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України і фінансується з держбюджету.

Міжнародний Фонд "Відродження"

Місією Міжнародного Фонду "Відродження" є фінансова і організаційна підтримка формування демократичного громадянського суспільства в Україні за посередництвом популяризації вагомих для його розвитку суспільних ініціатив.

          У даному документі вказані лише деякі джерела фінансування проектів, що сприятимуть реалізації Стратегії. Влада і працівники виконавчих органів громади повинні у поточному режимі шукати і аналізувати можливості фінансування проектів, які будуть з'являтись, для підготовки і подачі власних проектних пропозицій.

          У Стратегії вказані програми до яких можуть подавати проектні пропозиції як органи влади громади, так і громадські організації, що діють на її території. Досягнення ефекту синергії, що проявляється у міжсекторній співпраці, буде підтвердженням солідарної відповідальності всіх установ і осіб за розвиток громади.

РОЗДІЛ VII ЕВАЛЮАЦІЯ І МОНІТОРИНГ

         Моніторинг Стратегії буде полягати на поточному і систематичному зборі кількісних і якісних даних у сфері реалізації прийнятих рішень. Моніторинг матиме характер, як предметний, так і фінансовий.

         Евалюація Стратегії буде проходити на основі наступних критеріїв:

влучність - критерій, що дозволяє оцінити якою мірою прийняті рішення виявились ефективні з точки зору розвитку громади і покращення якості життя мешканців,

ефективність - критерій, що дозволяє оцінити співвідношення інвестованих фінансових ресурсів у порівнянні до досягнутих результатів,

дієвість - критерій, що дозволяє оцінити ступінь досягнення закладених показників,

корисність - критерій, що дозволяє оцінити зміни, які відбулись завдяки впровадженню окремих рішень, прийнятих в стратегії,

стійкість - критерій, що дозволяє оцінити довготривалість впроваджених змін.

        Евалюація стратегії буде охоплювати наступні етапи :

структуризація - підготовка дослідних інструментів, визначення переліку ключових питань,

спостереження - збір даних, які потім будуть аналізуватись,

аналіз - інтерпретація зібраних даних,

оцінка - оцінка результатів впроваджених змін.

        Влада громади буде здійснювати циклічну (кожні два роки) евалюацію документу Стратегії, метою якої буде:

перевірка: чи реалізовані громадою рішення, що випливають з документу Стратегії, приносять очікувані результаті,

верифікація: чи норми Стратегії зберігають свою актуальність у  змінній суспільно-політично-економічній реальності,

прийняття рішень: чи документ Стратегії не вимагає актуалізації.

        У виконавчих органах громади буде створено робочу групу з питань моніторингу процесу впровадження Стратегії розвитку, яка у 2019, 2021, 2023 і 2025 роках готуватиме звіт щодо часткової і кінцевої евалюації. Результати кінцевої евалюації, проведеної у 2025 році, будуть підставою для розробки основ нового стратегічного документу.

         У роботі групи з питань моніторингу її члени можуть використовувати відому методику стратегічного аналізу (SWOT), використовувати інформацію від територіальної громади у сфері зручностей, що відчуваються мешканцями та виникають від реалізації Стратегії розвитку.