Забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків

Євроінтеграційні прагнення України стали невід’ємними реаліями політичного сьогодення. Підписавши і ратифікувавши Угоду про асоціацію з Європейським Союзом, Україна продемонструвала відданість демократичним європейським цінностям та взяла на себе зобов’язання «враховувати питання рівності між чоловіками і жінками при розробці та впровадженні законів, постанов, адміністративних положень, політики і заходів».

Термін „ґендер” – означає різні соціальні ролі, обов’язки та ідентичності жінок і чоловіків та співвідношення сил між жінками й чоловіками у певному суспільстві. Ґендерні ролі та ґендерні відносини у різних країнах і культурах відрізняються й можуть бути різними навіть у різних груп одного суспільства.

Термін „стать” стосується біологічних відмінностей між жінками і чоловіками.

Гендерна рівність — це можливість для людей будь-якої статі вільно обирати кар’єру, релігію, спосіб життя тощо. Права, можливості та доступ до суспільства не має залежати від статі та гендеру.

Глобально ця концепція передбачає усунення всіх соціальних бар’єрів, які заважають проявитися як особистості.

При цьому, помилковою є думка, що гендерна рівність — це однакове ставлення до всіх. Ні, кожна людина має свої індивідуальні якості та навички. Саме їх, а не стать та пов’язані з нею стереотипи, мають враховувати під час, наприклад, прийняття на роботу.

Рівність не означає, що жінки та чоловіки стануть однаковими, але права, обовʼязки та можливості жінок і чоловіків не залежатимуть від того, народилися вони жінками чи чоловіками.

Законодавство з питань гендерної рівності

Статут ООН і Статут Міжнародного суду

Загальна декларація з прав людини

Загальні рекомендації Комітету ООН з ліквідації дискримінації щодо жінок

Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (Стамбульська конвенція)

Конвенція Організації об’єднаних націй про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок

Факультативний протокол до Конвенції про ліквідацію усіх форм дискримінації щодо жінок

Пекінська декларація 1995 року

Декларація тисячоліття Організації Об’єднаних Націй

Цілі сталого розвитку ООН до 2030 року, визначені резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 25 вересня 2015 р. № 70/1

Стратегія гендерної рівності Ради Європи на 2018-2023 роки

Резолюція Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека»

Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, з іншої сторони

Національні нормативно-правові акти з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків

Закон України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні»

Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків»

Указ Президента України від 30 вересня 2019 р. № 722 «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року»

постанова Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2018 р. № 273 «Про затвердження Державної соціальної програми забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2021 року»

розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2018 р. № 634-р «Про затвердження Національного плану дій з виконання рекомендацій, викладених у заключних зауваженнях Комітету ООН з ліквідації дискримінації щодо жінок до восьмої періодичної доповіді України про виконання Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок на період до 2021 року»

розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2020 р. № 1544-р «Про затвердження Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» на період до 2025 року»

розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 р. № 1578 «Про затвердження плану заходів з реалізації зобов’язань Уряду України, взятих в рамках міжнародної ініціативи «Партнерство Біарріц» з утвердження гендерної рівності»

Указ Президента України від 14 травня 2021 року № 225 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2021 року «Про Стратегію людського розвитку»