Вічна шана та пам'ять
Назаренко Олександр Васильович народився 29 серпня 1967 року в селі Слоут Глухівського району. Тут минули його дитинство і юність, тут він закінчив місцеву школу. Після проходження строкової служби у 1989 році здобув військову освіту, закінчив Дрогобицьку школу прапорщиків.
З 1989 по 1994 рік Олександр Васильович проходив службу на посаді помічника застави — контролера в Молдові. Після завершення військової служби працював інспектором у Глухівській митниці, а згодом — у цивільній сфері. Він був людиною праці, відповідальною, щирою та відданою своїй справі.
З початком повномасштабного вторгнення російської федерації Олександр Назаренко добровільно став на захист Батьківщини. Він пройшов найгарячіші ділянки фронту: воював під Бахмутом, на Харківщині, Сумському напрямку, під Покровськом... Завжди залишався в строю, поруч із побратимами, не шкодуючи себе заради України.
У вересні 2025 року, під час бойових дій у Серебрянському лісі на Донеччині, Захисник отримав тяжке поранення. Після тривалого лікування та боротьби за життя 29 грудня 2025 року серце Героя зупинилося в госпіталі у Львові.
У Олександра Васильовича залишилися дружина, дочка, онуки та сестра.
Дякуємо за мужність, силу духу та відданість рідній землі.
Вічна пам’ять і слава Герою. Герої не вмирають.
